Діагностика жіночих інфекцій

Існує досить багато методів виявлення збудників запалень, принципово їх можна розділити на кілька груп.

Мікроскопічні методи діагностики гінекологічних захворювань

Перша група — мікроскопія. Більш звична назва процедури — «мазок». На аналіз беруть виділення з сечовивідного каналу жінки, слизової пробки цервікального каналу, епітелію стінки піхви, уретри тощо. Цей метод дозволяє визначити жіночі інфекції, симптоми та ознаки яких викликають трихомонади, гонококи, гарднерели, якщо лікар досвідчений, він також може виявити й хламідії у жінки. Це максимальні дані, які можуть дати мікроскопічні методи.

Позитивний фактор, яким характеризується така діагностика гінекологічних захворювань, полягає в тому, що мазок взяти досить просто й швидко, плюс вартість такого аналізу порівняно низька. Але є й істотний мінус — це брак інформації. Достовірність мікроскопії в гінекології безпосередньо залежить від досвіду та рівня кваліфікації лікаря-лаборанта. Оскільки при такому аналізі можна не помітити ознаки збудника захворювання статевих органів або переплутати один вид інфекції з іншим. Тому остаточний висновок діагностики про причину запалення в гінекології на основі одних лише результатів мікроскопії робити не можна.

Аналіз крові як діагностика жіночих інфекцій

Друга група методів — діагностика крові. Аналіз крові передбачає великий перелік методів визначення не тільки збудників, що викликають жіноче запалення, ознаки та симптоми, які вони залишають у вигляді антигенів або антитіл, також будуть помітні. Хоча такі методи в гінекології не належать до бюджетних, але їх вартість виправдана точністю й швидкістю результатів.

Аналіз крові в гінекології необхідно робити жінкам у разі неясності або суперечливості діагнозу, а також для можливості відстежити динаміку протікання захворювання статевих органів. Але все ж не варто починати діагностику саме з нього, оскільки потрібно не менше 2 тижнів або навіть місяця, щоб з моменту зараження антигени й антитіла виникли в крові та викликали у жінки гостре запалення. Ще одна причина — неоднозначність «слідів» інфекції. Наприклад, антитіла до хламідій, не обовʼязково викликає інфекція статевих органів, симптоми й ознаки могли зʼявитись зовсім не від chlamydia trachomatis, яка є патогенною. Антитіла могли утворитися за рахунок присутності в організмі жінки хламідії легеневої форми, яка не несе небезпеки для здоровʼя людини і не викликає ніяких симптомів та ознак захворювань статевих органів.

У разі наявності в організмі лише невеликої кількості бактерій практично неможливо визначити жіночі інфекції, симптоми та ознаки життєдіяльності збудників відсутні, тому запалення не спостерігається. Як результат — негативний аналіз, хоча насправді інфекція статевих органів в організмі жінки є.

Культуральні методи, які визначають жіноче запалення, ознаки та симптоми

Третя група діагностики в гінекології — це культуральні методи, тобто — посіви. Така діагностика гінекологічних захворювань передбачає розміщення досліджуваного матеріалу в сприятливому середовищі для розвитку мікроорганізмів. Матеріал — це зішкріб виділень, узятих з уретри або піхви жінки. Через 24 години в середовищі утворюється колонія з мікроорганізмів. Ідентифікація збудника інфекції запалення статевих органів проходить на базі дослідження та діагностики кольору, форми й консистенції даної колонії. Також такий аналіз дозволяє визначити чутливість виявленого збудника до різного роду антибіотиків.

У гінекології існує думка, що культуральна діагностика жіночих інфекцій гарантує 100% точність результату. Але, на жаль, дане твердження не зовсім відповідає істині. Якщо за допомогою цього методу діагностики був визначений збудник, то, без сумніву, він є, і можна призначати жінці лікування від запалення статевих органів. Такий метод може й не виявити ознак та симптомів інфекції й запалення, але це не означає, що їх насправді немає в організмі. Можливо, кількість патогенних бактерій у жінки недостатньо велика для того, щоб вони виросли в сприятливому середовищі. Але навіть одна бактерія в організмі — це інфекція статевих органів, симптоми й ознаки її стануть помітні лише через певний період, коли вона розмножиться до певної кількості. Тому варто враховувати, що в гінекології визначити інфекцію й запалення культуральним методом на ранніх стадіях не завжди можливо.

Культуральна діагностика гінекологічних захворювань є дуже інформативною й цінною, особливо у випадках, коли лікування повторюється багаторазово, але симптоми залишаються, ознак ефекту від нього немає – і запалення не проходить. Такий метод використовується в індивідуальних випадках на розсуд лікаря-гінеколога, строго за певними показниками. Оскільки термін отримання результатів аналізу досить тривалий, а вартість аналізу досить відчутна.

ДНК-діагностика жіночих інфекцій

Четверта група методів лабораторної діагностики — ДНК-діагностика. Цей аналіз у гінекології не має нічого спільного з аналізом ДНК людини, який визначає спорідненість або генетичні захворювання. ДНК-методи діагностики гінекологічних захворювань полягають у дослідженні наявності мікроорганізмів у матеріалі. За таким методом повноцінним матеріалом для досліджень запалень і захворювань статевих органів, а також їх ознак і симптомів можуть слугувати кров, сеча, зішкріб та виділення.

Один з найпоширеніших видів ДНК-діагностики — ПЛР — полімеразна ланцюгова реакція. Суть методу полягає в тому, що в досліджуваний матеріал додається ряд реактивів, які є каталізаторами стимуляції росту мікроорганізмів. Бактерії істотно збільшуються в розмірі, це дозволяє їх помітити обладнанню, за допомогою якого проводять діагностику запалення. Для того, щоб тест показав позитивний результат, досить наявності в пробірці лише кількох збудників інфекції, що призводять до захворювань статевих органів. Метод ПЛР є найбільш точним в гінекології на сьогоднішній день, його достовірність становить 97%, для порівняння, мікроскопія може не дати навіть 60%.

Аналізуючи всі методи діагностики гінекологічних захворювань, тільки ПЛР може претендувати на найякісніший сучасний метод діагностики інфекцій, а також симптомів і ознак захворювань та запалень статевих органів. Досить істотна вартість такого методу повністю виправдовується достовірністю отриманих результатів. Повна перевірка включає в себе здачу аналізів не менше, ніж на 8 показників.

Підготовка до аналізу

Коли захворювання знаходиться вже в гострій формі, то виявити ознаки та симптоми збудників може будь-який метод діагностики в гінекології. Але якщо мова йде про пацієнтів, які не відчувають ніяких симптомів інфекції статевих органів, є ризик, що присутні в організмі бактерії можуть не потрапити в пробірку для аналізу.

Для підвищення точності діагностики інфекцій необхідно провести спеціальну підготовку.

Ця процедура не є складною, але вона дозволяє збільшити кількість патологічних бактерій (якщо вони присутні в організмі пацієнта) до максимуму. Підготовка полягає в наступному:

  • триденна статева стриманість. Цього періоду досить для того, щоб бактерії в необхідній кількості скупчилися у жінок у піхві, а у чоловіків у передміхуровій залозі;
  • перед аналізом 2 години утримуватись від сечовипускання. У процесі сечовипускання змивається велика частина бактерій, тому воно знижує точність діагностики;
  • якщо аналіз здає жінка, то оптимальний період припадає на 4-5 день менструального циклу, коли ще залишаються незначні виділення, які мажуться.